Про що ця стаття?
Дискримінація під час співбесіди найчастіше виражається в недоречних питаннях, наприклад, про особисте життя. Щоб розпізнати, чи були порушені ваші права, важливо знати про що мають і не мають права запитувати при прийому на роботу.
Згідно з Конституцією України, всі громадяни й ті, хто проживає в Україні, мають рівні права. Це стосується і трудових прав. Рішення про прийняття чи відмову в роботу не може залежати від особистих ознак людини: ні від її віку чи статі, ні від раси чи кольору шкіри, віросповідання, сімейного стану тощо. Ознаки людини, що є невід’ємними частинами її ідентичності, називають захищеними. Якщо потенційний роботодавець запитує про це на співбесіді, він порушує законодавство.
Згідно з антидискримінаційним законом, в Україні заборонені:
- пряма дискримінація (з людиною поводяться гірше через її захищені ознаки — інвалідність, сімейний статус, гендер і т.д.),
- непряма дискримінація (роботодавець з усіма поводиться однаково, але людина все одно опиняється в гіршому становищі, ніж інші, через свої ознаки),
- утиск (приниження гідності),
- підбурювання до дискримінації (керівник сам не дискримінує, а делегує це підлеглим),
- пособництво в дискримінації (свідома допомога в дискримінаційних діях).
Як відрізнити ознаки дискримінації?
Яскравим прикладом дискримінації на співбесіді є ситуація, коли молоду жінку запитують, чи заміжня вона та чи має дітей. Очевидно, що ця інформація не має стосунку до її професійного досвіду. Ставлячи такі питання, роботодавець намагається уявити, як часто жінка братиме лікарняні, чи не збирається вона в декрет тощо. Це пряме порушення трудового законодавства.
Головне правило: питати мають право лише те, що прямо стосується роботи. Якщо ви не впевнені, чи це так — перепитайте. Не соромтеся відмовитися відповідати на питання, яке ви вважаєте особистим.
«Ставити особисті питання заборонено трудовим законодавством. Якщо ви хвилюєтеся, що такі питання будуть, можете попередити заздалегідь і записати співбесіду на аудіо чи відео. Якщо не дозволяють — можна попросити письмове пояснення відмови», — радить Вікторія Харченко, адвокаційна менеджерка ГО Fight For Right / Боротьба за права.
Якщо роботодавець наполягає, що інформація необхідна для роботи, попросіть його поставити питання в письмовому вигляді — наприклад, написати вам електронного листа. Поясніть, що ви хочете убезпечити себе. Письмова переписка стане, у разі необхідності, вашим доказом у суді.
«У юристів є приказка: якщо ніде не зафіксовано — цього не було», — пояснює Харченко.
Що робити, якщо ви зазнали дискримінації на співбесіді?
Якщо вам відмовили у роботі через некоректні причини, ви можете надіслати письмовий запит з проханням обґрунтувати відмову. Та, на жаль, притягнути до відповідальності недобросовісного роботодавця буде складно. Частіше за все вони не називають причин, які можна вважати дискримінацією. Замість цього кандидатам відмовляють з формулюваннями на кшталт «ми обрали когось з більшим досвідом».
Та якщо у вас є прямий доказ такої дискримінації й ви готові витрачати власний час та ресурси на те, щоб притягнути його до відповідальності, можна відправити скаргу до ДСУ з питань праці або до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. За законом особа, яка зазнала дискримінації, має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Часто трапляється, що ознаки дискримінації є в описах вакансій — наприклад, коли компанія готова розглядати лише «чоловіків до 30 років». У такому випадку варто визначити, чи може роботодавець аргументовано довести такі обмеження. Якщо ні — оголошення порушує статтю 24.1 Закону про рекламу. Згідно з цією статтею, рекламодавець-порушник має сплатити штраф у десятикратному розмірі заробітної плати. Скаргу можна подати в органи Держпраці. Але порядок накладання штрафу на момент написання цієї статті існує лише в цьому Проєкті постанови від 03.02.2022 й поки не затверджений урядом.
Ще один спосіб боротися з такими роботодавцями — суспільна думка. Ви можете поскаржитися на оголошення на сайтах пошуку роботи. Або написати про це публічний відгук або пост у соцмережах, позначивши компанію. Такий спосіб хоч і не веде до юридичної відповідальності, але часто працює швидше й ефективніше.