Види зайнятості: фриланс, ФОП або офіційне працевлаштування — що обрати?

Про що ця стаття?

Усе більше українців хочуть мати гнучкий графік і самостійно регулювати навантаження, тому обирають роботу на себе. Для тих, хто не хоче бути найманим працівником й віддає перевагу роботі на себе, може підійти фриланс або робота як ФОП. Такі види зайнятості приваблюють і нижчими податками, але це компенсується відсутністю будь-яких трудових гарантій. Що це означає і як себе убезпечити, а в якому випадку найкращий вихід офіційне працевлаштування? Про переваги і складнощі різних видів зайнятості ви зможете дізнатися в нашому гіді.

	Офіційне працевлаштування	Фриланс	ФОП
Графік роботи	Фіксований, залежно від місця роботи	Визначається фрилансером	Визначається ФОПом
Хто платить податки	Роботодавець	Фрилансер	ФОП
Розмір податків	18 % податку на доходи фізичних осіб, 1,5 % військового збору, 22 % ЄСВ	18 % податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору	1 група:  ЄСВ (22 % від мінімальної з/п) Єдиний податок (10 % від прожиткового мінімуму) 2 група:  ЄСВ (22 % від мінімальної з/п) Єдиний податок (20 % від мінімальної з/п) 3 група:  ЄСВ (22 % від мінімальної з/п) Єдиний податок (5 % доходу або 3 % доходу + ПДВ)
Хто веде бухгалтерію	Бухгалтер роботодавця	Фрилансер або найманий бухгалтер	ФОП або найманий бухгалтер
Можлива кількість найманих працівників	Необмежена	0	До 10 працівників для 2 групи ФОП  Необмежена для 3 групи ФОП
Лікарняні та відпустки	Оплачувані лікарняні та відпустка	Ні	Відпустка: можливість не сплачувати ЄСВ за 1 місяць для 1 та 2 групи ФОП Лікарняні: мінімальні для платників ЄСВ

Офіційне працевлаштування

Під офіційним працевлаштуванням мають на увазі трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем. Це значить, що вони регулюються Кодексом законів про працю України.

При офіційній зайнятості працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу, а роботодавець вносить запис у трудову книжку нового співробітника. Зазвичай такі договори укладаються безстроково.

Найбільша перевага офіційного працевлаштування для працівника — це економічні та соціальні гарантії, визначені трудовим законодавством:

• заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою за мінімальну (на 1 січня 2022 року – 6500 грн);  

• право на оплачувану щорічну відпустку;

• право на оплату лікарняного; 

• право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; 

• право на скорочений робочий день або тиждень через шкідливі умови праці; 

• право не працювати у вихідні та святкові дні; 

• право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; 

• право на допомогу у зв’язку з безробіттям (зокрема, у зв’язку з народженням дитини); 

• право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 

• право на захист від незаконного звільнення.

Офіційна робота зараховується до страхового стажу працівника і в майбутньому впливатиме на розмір пенсії. Також ті, хто були офіційно працевлаштовані та втратили роботу, можуть стати на облік у Центрі зайнятості й отримати підтримку від держави. Жінки, які народили дитину, мають право піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, при цьому зберегти свою посаду.

Важливим є і те, що при офіційному працевлаштування найманий працівник не повинен хвилюватися про сплату податків та ведення податкової звітності. За це також відповідальний роботодавець. Із зарплати працівника він вираховує і сплачує 18 % податку на доходи фізичних осіб та 1,5 % військового збору, а також додатково сплачує 22 % ЄСВ (Єдиного соціального внеску). Детальніше про податки можна почитати в нашому гіді.

Крім цього, при офіційній зайнятості роботодавець відповідальний за те, щоб у його працівників були належні умови: робоче місце, комп’ютер або інше устаткування. Наймані працівники мають право вимагати виконання цих умов.

Фриланс

Українське законодавство ніяк не визначає поняття фрилансу. У народі так називають роботу у форматі «сам на себе», тобто ту, коли людина не має одного місця роботи й заробляє на життя, виконуючи замовлення для різних клієнтів. Клієнтами можуть бути як компанії, так і фізичні особи. Такий вид діяльності не вважається офіційним, проте він також може (і має) бути оформленим юридично. Це допоможе уникнути проблем як із недобросовісними клієнтами, так і з податковою.

На відміну він офіційної зайнятості, фриланс — це господарська, а не трудова, діяльність. Це означає, що відносини між виконавцем роботи та її замовником регулюються Цивільним кодексом України, а не Кодексом законів про працю. Відповідно, виконавець не має і трудових гарантій, які має найманий працівник. Тобто фрилансер не має права на оплачувану відпустку чи лікарняні, не може розраховувати на пенсію чи соціальну підтримку від держави в разі втрати роботи. Адже фактично роботи він не мав, тобто не перебував у трудових відносинах.

Фрилансери самостійно регулюють навантаження та встановлюють ціну за послуги. Але разом із цим вони також забезпечують умови для своєї роботи. Лише у виняткових випадках із клієнтом можна домовитися про компенсацію витрат — наприклад, оплату техніки чи матеріалів для роботи. Але зазвичай фрилансер займається цим сам і включає витрати у свій гонорар.

Найбільший ризик у роботі фрилансера — натрапити на недобросовісних замовників. Ті можуть затримати оплату за виконану роботу або ж узагалі відмовитися платити. Щоб убезпечити себе, фрилансеру необхідно заключати з замовниками цивільно-правові договори. Найпопулярнішими серед них є договір підряду та договір про надання послуг або на виконання робіт. Договір підряду передбачає, що виконавець має справу із матеріальним продуктом, який передає замовнику (виготовляє річ, ремонтує тощо). Договір про надання послуг або виконання робіт стосується нематеріальних продуктів і може передбачати регулярні послуги протягом тривалого часу (наприклад, написання текстів чи надання консультацій).

Договори між виконавцем і замовником мають бути складені у двох примірниках та підписані обома сторонами. Якщо замовник є юридичною особою, на договорах також має стояти його печатка. Договори підписують до початку роботи, а після її завершення сторони додатково заключають акти виконаних робіт (їх може бути кілька, якщо робота виконується поетапно). Акти оформляються як додаток до основного договору. Перш ніж підписувати договір, варто уважно його вивчити, а ще краще — проконсультуватися з юристом. Це єдина страховка фрилансера, тому там має бути чітко зазначено об’єм роботи, терміни її виконання, строки й розмір оплати, а також умови, за яких замовник може оштрафувати виконавця або відмовитися приймати роботу.

Чимало фрилансерів-початківців працюють неофіційно, тобто не заключаючи договори й не сплачуючи податки. У такому випадку ризик не отримати оплату за виконану роботу досить великий. Крім цього, якщо ви регулярно отримуватимете великі суми грошей на свій банківський рахунок, вами може зацікавитися податкова.

Єдиний спосіб убезпечити себе як фрилансера — працювати прозоро й офіційно. На будь-який дохід ви маєте сплатити податки (податок на прибуток фізичних осіб (18 %) та військовий збір (1,5 %). У деяких випадках ці податки сплачує ваш замовник (наприклад, якщо він юридична особа або ФОП).

Зваживши всі «за» і «проти» фрилансерської роботи в Україні, все більше самозайнятих осіб реєструються як ФОП. Працювати як фрилансер за договорами має сенс лише тоді, коли ви маєте з такої діяльності нерегулярний дохід, який не є для вас основним.

ФОП

ФОП — чудовий вихід для тих, хто вже має постійних клієнтів і хоче врегулювати свою діяльність. Ви перестаєте бути для держави «безробітним» і стаєте підприємцем, який працює на себе.

Якщо ви не власник бізнесу й реєструєтесь як ФОП, щоб співпрацювати з різними замовниками, вам, найімовірніше, підійде 3 група спрощеної системи оподаткування. Вона найпопулярніша серед тих, хто надає послуги (працівники IT-сфери, маркетологи, артисти тощо). Також на ній можна працювати з клієнтами з-за кордону, мати необмежену кількість працівників та дохід до 1167 мінімальних заробітних плат (станом на 1 січня 2022 року це 7 585 500 грн). Також на 3 групі найвигідніша ставка податку: лише 5 % із доходу (або 3 % для платників ПДВ). Додатково сплачується ЄСВ — 22 % від мінімальної заробітної плати. Більше про те, як зареєструвати ФОП, можна дізнатись у нашій інструкції. А в цьому гіді можна ознайомитися з різними типами ФОП.

Як і фриланс, робота як ФОП також є господарською діяльністю і не надає жодних трудових гарантій. Зокрема, у разі народження дитини жінка-ФОП не може піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років та зберегти своє місце роботи, адже формально вона його не має. Утім, на відміну від фрилансу, ФОП має право на пенсію та оплачувані лікарняні, адже сплачує ЄСВ. Але тут слід звернути увагу на те, що їхній розмір буде мінімальний, адже більшість підприємців на 3 групі сплачують мінімальний соціальний внесок. 

ФОП передбачає роботу на себе, але інколи це приховані трудові відносини. Роботодавці не хочуть наймати працівників у штат, натомість пропонують їм зареєструвася підприємцями. Причина надзвичайно проста: так роботодавець економить на податках. Працівникам пропонують компенсувати податки та ЄСВ, а також надають бухгалтера, який вестиме всю податкову документацію. На перший погляд, для працівника це нічим не відрізняється від офіційного працевлаштування, але при такому оформленні він не матиме жодних трудових гарантій від роботодавця. Ситуація, коли співробітники фактично працюють у штаті й отримують фіксовану зарплату, але при цьому оформлені як ФОП, є незаконною і може призвести до проблем із податковою. Відповідальність за це несе роботодавець. Якщо ви працюєте у штаті, наполягайте на офіційному працевлаштуванні.

Пов'язані послуги

Автоматична реєстрація ФОП

Внесення змін про ФОП

Закриття ФОП