Про що розповідає стаття?
Внутрішньо переміщені особи мають ті ж самі права, що й більшість громадян України. Разом із тим, окремими нормативними актами передбачені додаткові гарантії для ВПО. Розповідаємо які саме гарантії надає держава та що робити, якщо права були порушені. У підготовці матеріалу допомагала Дар’я Лисенко, проєктна менеджерка та юристка Благодійного фонду «Право на захист».
Які права мають ВПО?
ВПО мають право на:
- першочергове зарахування до державних і комунальних закладів дошкільної освіти. Відповідно до Постанови Кабміну від 27.01.2021 № 86;
- безоплатне гаряче харчування у державних і комунальних закладах дошкільної, загальної середньої освіти та інших закладах освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти. Згідно з Постановою Кабміну від 24.03.2021 № 305;
- продовження здобуття певного освітнього рівня, а саме: дошкільної, шкільної, середньо-спеціальної, вищої освіти. А також отримання дітьми-ВПО, які навчаються на «бюджеті» державної цільової підтримки, у тому числі виплату соціальної стипендії. Згідно з постановою Кабміну від 28.12.2016 № 1045;
- оздоровлення та відпочинок коштом держави, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством. Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»;
- щомісячну допомогу на проживання протягом дії воєнного стану у розмірі: 3 000 грн — на кожну дитину, особу з інвалідністю у складі родини та 2 000 грн — для інших членів сім’ї. Відповідно до Постанови Кабміну від 20.03.2022 № 332;
- оформлення субсидії за фактичним місцем проживання у спрощеному порядку без подання договору оренди житла, письмових дозволів від господаря квартири або будинку довідки з місця проживання. Достатньо лише заяви та декларації на субсидію;
- участь у різних житлових програмах, наприклад, «Доступне житло», «Власний дім», «Кредит під 3%» та забезпечення тимчасовим житлом;
- реєстрацію ФОП за місцем фактичного проживання. За Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
- отримання гуманітарної та благодійної допомоги тощо.
Як ВПО можуть дізнатись більше про свої права?
Дізнатися більше про свої права внутрішньо переміщені особи можуть під час проходження безкоштовного курсу «Що має знати внутрішньо переміщена особа?» на навчальній платформі Prometheus.
Також актуальна інформація щодо державних гарантій, соціальної та гуманітарної допомоги, пенсії, прав та обов’язків ВПО доступна цілодобово у та безоплатно у чат-боті «Юридичний порадник для ВПО» (у Viber, Telegram та Facebook Messenger) та на сайті. Чат-бот розроблений швейцарсько-українською Програмою EGAP та юридичною командою БФ «Право на захист» за підтримки Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерства цифрової трансформації.
Що робити, якщо права були порушені?
Алгоритм дій внутрішньо переміщеної особи буде залежати від того, які саме права, ким та за яких підстав були порушені. Наприклад, у разі незаконного звільнення (порушення права на працю), ВПО може звернутися для захисту до:
- роботодавця — із письмовою вимогою про добровільне поновлення на роботі;
- територіального органу Держпраці — для проведення перевірки додержання роботодавцем законодавства про працю;
- правоохоронних органів (поліції, прокуратури) — із заявою про порушення трудових прав;
- місцевого суду за адресою фактичного проживання.
Як правильно зафіксувати подію і яким чином повідомити про порушення прав?
Єдиного механізму на всі життєві випадки, на жаль, не існує. Залежно від того, які права та за яких обставин були порушені, можуть бути використані різні способи фіксації порушення та повідомлення про нього. Так, доказами можуть бути:
- фото- та відеоматеріали з місця події. Наприклад, у разі ДТП, руйнування житла під час обстрілу тощо;
- письмові докази. Наприклад, відповідь пенсійного органу про підстави припинення виплати пенсії; наказ про звільнення працівника з роботи; відмова у взятті на облік ВПО тощо;
- електронні документи. Наприклад, дані з електронної пошти, на яку надходили погрози чи вимагання;
- пояснення свідків. Наприклад, які бачили, як трапилася ДТП або було вчинено насильство щодо ВПО;
- висновки експертів тощо.
Залежно від ситуації, повідомити про порушення прав також можна різними способами:
- усно (наприклад, через урядову гарячу лінію, за телефоном поліції);
- електронними засобами зв’язку (через систему електронних звернень на сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також електронною поштою);
- письмово — під час особистої зустрічі або направленням звернення засобами поштового зв’язку.
У будь-якому випадку слід пам’ятати, що для суду жоден із доказів не має наперед визначеної сили, і всі докази суди розглядають у сукупності. Тож, за найменших сумнівів варто звернутися по допомогу до фахівців у сфері права.
Куди можна звернутись за допомогою?
Залежно від ситуації, внутрішньо переміщена особа, чиї права були порушені, може звернутися по допомогу:
- на урядову гарячу лінію за номером 15-45;
- до поліції — із заявою про вчинення щодо неї адміністративного правопорушення або злочину (наприклад, у випадку крадіжки її речей, насильства, шахрайства тощо);
- до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
- до органів місцевого самоврядування. Наприклад, для складання акту обстеження зруйнованого житла;
- до суду та інших органів державної влади;
- до правозахисних організацій.
Крім того, кожна внутрішньо переміщена особа має право на безоплатну юридичну допомогу від держави. Отримати її можна, зокрема, за телефоном контакт-центру 0 (800) 213-103. Або звернувшись в центр надання Безоплатної вторинної правової допомоги у вашому місті. Для цього потрібно мати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків (окрім осіб, які відмовились отримувати РНОКПП) та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Адресу найближчого бюро правової допомоги шукайте за посиланням.
Також безоплатну правову допомогу внутрішньо переміщеним особам щодня надають юристи та адвокати Благодійного фонду «Право на захист» (з 07:00 до 22:00) за номерами гарячої лінії: +380 (99) 507-50-90, +380 (68) 507-50-90, +380 (93) 507-50-90 та у Telegram-групі.